Стаття 13
Комітет міністрів є органом, що діють від імені Ради Європи у відповідності зі статтями 15 і 16.
Стаття 14
Кожний член має одного представника в Комітеті міністрів, і кожний представник наділено одним голосом. Представниками в Комітеті є міністри закордонних справ. У випадку, якщо міністр закордонних справ не має можливості бути присутнім на засіданні або в силу інших обставин, коли це доцільно, для участі в роботі Комітету замість міністра може бути призначена его особа, що заміщає, яке, у міру можливості, повинне мати статус члена уряду своєї країни.
Стаття 15
a) Комітет міністрів за рекомендацією Консультативної Асамблеї або за власною ініціативою розглядає заходи, спрямовані на досягнення цілі Ради Європи, включаючи висновок конвенцій і угод і проведення урядами єдиної політики відносно конкретних питань. Про зроблені Комітетом міністрів висновках Генеральний секретар повідомляє членів Ради Європи.
b) Висновку Комітету міністрів у належних випадках можуть бути зроблені у формі рекомендацій урядам членів, і Комітет міністрів може запитувати уряду членів про хід виконання таких рекомендацій.
Стаття 16
З урахуванням повноважень Консультативної Асамблеї, як вони визначено в статтях 24, 28, 30, 32, 33 і 35, Комітет міністрів ухвалює рішення, що мають обов'язковий характер, по будь-якому питанню, що стосується внутрішньої організації й порядку роботи Ради Європи. Із цією метою він ухвалює необхідні фінансові й адміністративні правила.
Стаття 17
Комітет міністрів має право за своїм розсудом засновувати комітети й комісії консультативного або технічного характеру для досягнення конкретних цілей.
Стаття 18
Комітет міністрів ухвалює свої Правила процедури, у яких, зокрема, визначені:
i) кворум;
ii) порядок призначення голови й строк його повноважень;
iii) процедура включення пунктів у свій порядок денний, у тому числі порядок вистави пропозицій для підготовки резолюцій; і
iv) порядок повідомлення про призначення заступників у відповідності зі статтею 14.
Стаття 19
Під час проведення сесії Консультативної Асамблеї Комітет міністрів представляє їй звіти про свою діяльність, додаючи до них відповідну документацію.
Стаття 205
а) Резолюції Комітету міністрів по наступних важливих питаннях:
i) рекомендації згідно з пунктом b) статті 15;
ii) питання, що ставляться до статті 19;
iii) питання, що ставляться до підпункту i) пункту а) і пункту b) статті 21;
iv) питання, що ставляться до статті 33;
v) рекомендації, що стосуються виправлень до пункту d) статті 1 і статтям 7, 15, 20 і 22; і
vi) будь-яке інше питання, через важливість якого Комітет може шляхом прийняття резолюції, згідно з положеннями, передбаченими в пункті d), нижче, порахувати підметом застосуванню правила одноголосності,
повинні ухвалюватися одноголосно представниками, що беруть участь у голосуванні, і більшістю представників, що мають право брати участь у роботі Комітету.
b) Питання, що ставляться до Правил процедури або до фінансових і адміністративних правил, вирішуються простою більшістю голосів представників, що мають право брати участь у роботі Комітету.
с) Резолюції Комітету на виконання статей 4 і 5 ухвалюються більшістю у дві третини голосів від загального числа представників, що мають право брати участь у роботі Комітету.
d) Усі інші резолюції Комітету, включаючи прийняття бюджету, Правил процедури, фінансових і адміністративних правил, рекомендації щодо виправлень до статей справжнього Статуту, за винятком згаданих у вищевказаному підпункті v) пункту a), і визначення, у випадку сумніву, пункту справжньої статті, який слід застосувати, ухвалюються більшістю у дві третини від числа представників, що брав участь у голосуванні, і більшістю представників, що мають право брати участь у роботі Комітету.
Стаття 21
а) Комітет міністрів, якщо він не ухвалює іншого розв'язку, проводить свої засідання:
i) при закритих дверях; і
ii) у місцеперебуванні Ради.
b) Комітет вирішує, яка інформація про висновки й обговорення в ході засідань при закритих дверях підлягає публікації.
с) Комітет в обов'язковому порядку проводить засідання перед відкриттям кожної сесії Консультативної Асамблеї й на початку кожної сесії. Засідання також проводяться щораз, коли Комітет порахує це корисним.